- напасник
- -ника, ч. Ол.Грабіжник, агресор, загарбник; напасник.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
напасник — а, ч., розм. 1) Той, хто нападав, нападає або збирається нападати на кого , що небудь. 2) рідко. Те саме, що загарбник … Український тлумачний словник
напасник — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
наступець — напасник … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
напасниця — і, розм. Жін. до напасник … Український тлумачний словник
напасницький — а, е, розм. Прикм. до напасник … Український тлумачний словник
аґресор — займанець, загарбник, наїзник, напасник … Словник синонімів української мови
боксер — сера, ч. Пр. [1.] Боксер, спортсмен. [2.] Залізний прилад з отворами для пальців і низькими кільцями, служить для оборони у боротьбі проти напасників … Словник лемківскої говірки